Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (3) | Реферативна база даних (5) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Касинець С$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 11 Представлено документи з 1 до 11 |
|||
| 1. | 
Касинець С. С. Клініко-лабораторні особливості хворих на ранній ревматоїдний артрит у поєднанні з тривожно-депресивними розладами [Електронний ресурс] / С. С. Касинець // Перспективи медицини та біології. - 2013. - Т. 5, № 1. - С. 29-31. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pmtb_2013_5_1_8 | ||
| 2. | 
Ребров Б. О. Нові можливості лікування хворих на ревматоїдний артрит у поєднанні з тривожно-депресивними розладами [Електронний ресурс] / Б. О. Ребров, С. С. Касинець, О. Б. Комарова // Львівський клінічний вісник. - 2014. - № 1-2. - С. 8-13. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/lkv_2014_1-2_4 Хворі на ревматоїдний артрит (РА) потерпають від психосоціальної дезадаптації, зумовленої больовим синдромом, обмеженням активності з втратою працездатності та соціальних зв'язків. Наявність тривожно-депресивних розладів (ТДР) збільшує непрацездатність хворих на РА в перших п'ять років хвороби з 25,0 до 50,0 %. Мета роботи - оптимізувати лікування РА на ранній стадії (рРА) у поєднанні з ТДР, застосовуючи в лікувальному комплексі інгібітор ангіотензин-перетворювального ферменту (ІАПФ) раміприл. Обстеження 179 хворих на недиференційований артрит, які перебували на лікуванні у ревматологічному відділенні Луганської обласної клінічної лікарні, виявило 95 осіб з рРА. Вік пацієнтів становив від 22 до 59 років (у середньому 41,27 +- 10,41 року), серед них 16,8 % чоловіків і 83,2 % жінок віком 40,3 +- 9,22 року і 41,2 +- 10,27 року відповідно. Тривалість захворювання 1 - 28 місяців. Діагноз РА верифікований відповідно до критеріїв АСR/EULAR, 2010. Психологічний стан усіх хворих оцінювали за допомогою опитувальників з доведеною валідністю: шкала шпитальної тривоги та депресії (Hospital Anxiety and Depression Scale, HADS); наявність і виразність депресії оцінювали за шкалою Бека. Встановлено, що у хворих на рРА з ТДР завдяки комплексному лікуванню з використанням ІАПФ раміприлу вірогідно знижуються ранкова скутість, кількість болючих і набряклих суглобів, покращується стан здоров'я за ВАШ та HAQ (усі <$E р~<<~0,001>), рівень СРП знижується у 8 разів, тоді як після лікування стандартним комплексом і лише в 4 рази (<$E р~<<~ 0,001>), ШОЕ майже утричі проти 1,75 (<$E р~<<~0,001>) після стандартного комплексу, DAS28 зменшується на 25 %. TNF-alpha знижувався на 25,0 % після комплексного лікування з використанням раміприлу та на 12,0 % після лікування без нього. Також спостерігалося зменшення кількості балів за опитувальником Бека з 22,37 +- 7,10 до 10,80 +- 2,90 (<$E p~<<~0,001>), тоді як без нього - лише з 22,36 +- 6,20 до 15,86 +- 3,20 балів (p = 0,002). Висновки: додавання до стандартного лікування раміприлу сприяє покращенню ультразвукової картини, зменшенню проявів суглобового синдрому та позитивної динаміки маркерів запалення. | ||
| 3. | 
Ребров Б. О. Нові можливості в діагностиці та лікуванні раннього ревматоїдного артриту [Електронний ресурс] / Б. О. Ребров, С. С. Касинець, О. Б. Комарова // Український ревматологічний журнал. - 2013. - № 3. - С. 35-39. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Urj_2013_3_7 | ||
| 4. | 
Голованова І. А. Сучасні проблеми профілактики хвороб системи кровообігу на первинному рівні [Електронний ресурс] / І. А. Голованова, С. С. Касинець, М. В. Хорош, Г. А. Оксак // Соціальна фармація в охороні здоров’я. - 2016. - Т. 2, № 4. - С. 11-16. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sphhc_2016_2_4_4 | ||
| 5. | 
Касинець С. С. Нові підходи у діагностиці хворих з ранньою стадією ревматоїдного артриту у поєднанні з тривожно-депресивними розладами на первинному рівні медичної допомоги [Електронний ресурс] / С. С. Касинець, Т. М. Жабо, І. А. Голованова, І. В. Пилипенко // Семейная медицина. - 2015. - № 4. - С. 142-144. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2015_4_35 Лікар загальної практики - сімейний лікар відіграє важливу роль в оптимізації перебігу ревматоїдного артриту (РА). Значна поширеність тривожно-депресивних розладів серед пацієнтів з ранньою стадією РА потребує своєчасної діагностики, особливо на первинному рівні медичної допомоги. Ультразвукове дослідження суглобів є чутливим методом у діагностиці раннього РА. | ||
| 6. | 
Касинець С. С. Особливості психічного здоров'я військовослужбовців як проблема системи громадського здоров'я [Електронний ресурс] / С. С. Касинець // Україна. Здоров'я нації. - 2017. - № 3. - С. 325. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uzn_2017_3_73 | ||
| 7. | 
Касинець С. С. Медико-соціальні наслідки антитерористичної операції для Полтавської області та шляхи їх вирішення [Електронний ресурс] / С. С. Касинець, І. А. Голованова, В. Л. Філатова // Вісник проблем біології і медицини. - 2017. - Вип. 4(2). - С. 184-187. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2017_4(2)__40 | ||
| 8. | 
Касинець С. С. Медико-соціальні аспекти експертизи учасників бойових дій в Полтавській області [Електронний ресурс] / С. С. Касинець, І. А. Голованова, Д. В. Паламарчук, О. О. Дорошенко // Актуальні проблеми сучасної медицини. - 2017. - Т. 17, Вип. 4(2). - С. 160-163. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apsm_2017_17_4(2)__36 | ||
| 9. | 
Касинець С. С. Основні напрямки реабілітації учасників бойових дій в Полтавській області [Електронний ресурс] / С. С. Касинець, І. А. Голованова, Д. В. Паламарчук, І. С. Кравців // Літопис травматології та ортопедії. - 2018. - № 1-2. - С. 49-52. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Lto_2018_1-2_16 | ||
| 10. | 
Голованова І. А. Особливості розподілу первинно визнаних інвалідами учасників антитерористичної операції за 2016–2018 роки [Електронний ресурс] / І. А. Голованова, С. С. Касинець, О. Д. Гавловський // Український журнал з проблем медицини праці. - 2019. - Т. 15, № 4. - С. 307-311. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujpmp_2019_15_4_8 Останні 5 років Україна проживає в умовах антитерористичної операції (АТО), що призводить до збільшення в країні військовослужбовців, учасників бойових дій, осіб з інвалідністю. У зв'язку з цими подіями з'явилися нові підходи та особливості у проведенні медико-соціальної експертизи та збору статистичної інформації щодо інвалідності та реабілітації даної категорії громадян. Мета дослідження - вивчити особливості розподілу первинно визнаних інвалідами учасників АТО за 2016 - 2018 рр. у Полтавській області. Було проаналізовано статистичні звіти Полтавської обласної транспортно-радіологічної медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) щодо огляду учасників АТО у 2016 - 2018 рр. та аналітико-інформаційний довідник "Основні показники інвалідності та діяльності медико-соціальних експертних комісій України за 2018 рік". Серед вперше визнаних осіб з інвалідністю учасників АТО в Полтавській області за 2016 - 2018 рр. найчастіше встановлювалась III група (55,4 %, 305 осіб) інвалідності, II група - у 43,6 % випадків (240 осіб), I групу встановлено 5 особам (1 %). Упродовж 2016 р. було первинно визнано інвалідами 183 особи, у 2017 р. - 158 осіб, що на 25 чоловік менше, а у 2018 р. цей показник зріс і склав 210 осіб, досягнувши свого найвищого рівня за всі роки проведення АТО. На першому місці серед причин інвалідності були травми різної локалізації, але відмічено тенденцію до поступового зниження питомої ваги травм кожен рік з 51 % у 2016 р. до 29 % у 2018 р. Натомість, з кожним роком відмічається зростання соматичної патології в даного контингенту. Висновки: наявність осіб з III групою інвалідності учасників АТО більше половини (55,4 %) передбачає високий реабілітаційний потенціал і позитивний прогноз щодо реабілітації. Значні зміни в структурі інвалідності серед учасників АТО є наслідками участі у військових діях і впливом стресу. Спочатку це наявність бойових травм, що поступово призводять до розвитку психологічних і соматичних порушень, які зазвичай мають довготривалий пролонгований характер і потребують проведення різнопланових реабілітаційних заходів з метою адаптації в соціумі.Останні 5 років Україна проживає в умовах антитерористичної операції (АТО), що призводить до збільшення в країні військовослужбовців, учасників бойових дій, осіб з інвалідністю. У зв'язку з цими подіями з'явилися нові підходи та особливості у проведенні медико-соціальної експертизи та збору статистичної інформації щодо інвалідності та реабілітації даної категорії громадян. Мета дослідження - вивчити особливості розподілу первинно визнаних інвалідами учасників АТО за 2016 - 2018 рр. у Полтавській області. Було проаналізовано статистичні звіти Полтавської обласної транспортно-радіологічної медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) щодо огляду учасників АТО у 2016 - 2018 рр. та аналітико-інформаційний довідник "Основні показники інвалідності та діяльності медико-соціальних експертних комісій України за 2018 рік". Серед вперше визнаних осіб з інвалідністю учасників АТО в Полтавській області за 2016 - 2018 рр. найчастіше встановлювалась III група (55,4 %, 305 осіб) інвалідності, II група - у 43,6 % випадків (240 осіб), I групу встановлено 5 особам (1 %). Упродовж 2016 р. було первинно визнано інвалідами 183 особи, у 2017 р. - 158 осіб, що на 25 чоловік менше, а у 2018 р. цей показник зріс і склав 210 осіб, досягнувши свого найвищого рівня за всі роки проведення АТО. На першому місці серед причин інвалідності були травми різної локалізації, але відмічено тенденцію до поступового зниження питомої ваги травм кожен рік з 51 % у 2016 р. до 29 % у 2018 р. Натомість, з кожним роком відмічається зростання соматичної патології в даного контингенту. Висновки: наявність осіб з III групою інвалідності учасників АТО більше половини (55,4 %) передбачає високий реабілітаційний потенціал і позитивний прогноз щодо реабілітації. Значні зміни в структурі інвалідності серед учасників АТО є наслідками участі у військових діях і впливом стресу. Спочатку це наявність бойових травм, що поступово призводять до розвитку психологічних і соматичних порушень, які зазвичай мають довготривалий пролонгований характер і потребують проведення різнопланових реабілітаційних заходів з метою адаптації в соціумі. | ||
| 11. | 
Хорош М. В. Медифікація способу життя як компонент первинної профілактики хвороб системи кровообігу на індивідуальному рівні [Електронний ресурс] / М. В. Хорош, І. А. Голованова, С. С. Касинець // Сучасні медичні технології. - 2016. - № 2. - С. 126-130. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Smt_2016_2_23 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |